Блоки з газобетону: розміри, плюси і мінуси, характеристики

Минуле століття принесло нам чимало нових будівельних матеріалів. Один із них – газобетон. Це пористий різновид бетону, який ще називають ніздрюватим бетоном. Наявність заповнених повітрям пор зробила матеріал легким і теплим. У результаті його використовують як для зведення стін і перегородок, так і для утеплення. Мала вага дає змогу варіювати розміри газобетонних блоків: від невеликих за шириною, більше схожих на плити – для міжкімнатних перегородок, до широких – для зовнішніх стін.

Загальні принципи виробництва

Особливість газобетону – пори замкнуті, що зменшує водопоглинання матеріалу. Воно, звичайно, більше ніж у звичайного бетону, але не таке критичне. Стандарт визначає сферу експлуатації – зовнішні та внутрішні стіни й перегородки в умовах нормальної вологості або за вологості не вище 60% за одним ДСТУ і 70% по-іншому.

Під час виробництва спочатку перемішують сухі компоненти, в які потім додають воду. У результаті реакції склад “піднімається”. Реакція йде до первинного твердіння в’яжучого. Потім ніздрюватий бетон виймають із форм, нарізають на блоки або плити потрібного розміру. Готові вироби відправляють дозрівати – набирати продажну міцність.

Є два типи дозрівання газобетону:

• Автоклавне. Блоки відправляють у спеціальні камери, в яких їх обробляють парою. У камерах створюється підвищений тиск. Така обробка прискорює процес набору міцності. За якостями автоклавні блоки кращі: рівномірне зволоження на всю глибину надає матеріалу більшої міцності. Але автоклавний газобетон більше коштує: додаткове обладнання, додаткові витрати енергії на обробку. Але для будівництва будинку краще купувати саме автоклавний.
• Неавтоклавне. Блоки просто укладають на відкритому повітрі і чекають, поки бетон набере продажну міцність. Це найпростіший варіант, але якості ніхто не гарантує. За технологією блоки досушують у сушильних камерах.

Залежно від кількості реагенту, газобетон може мати різну щільність і міцність. У міцніших менше пор, стінки бульбашок товщі. Такі марки застосовують для зведення стін. Пориста структура дає достатню міцність при невеликій вазі.

Є марки газобетону, в яких повітряних бульбашок дуже багато, стінки їх тонкі. Такі блоки й плити використовують для утеплення. І взагалі, сам матеріал має дуже непогані теплоізоляційні характеристики, а ще він легкий в обробці. Наявність великої кількості бульбашок призводить до того, що маса пористого бетону дуже невелика. Це дає змогу робити великоформатні блоки, що значно прискорює процес зведення стін. Причому навіть із великими блоками можна працювати поодинці.

Види і типи газобетону

Під час виробництва ніздрюватого бетону може використовуватися в’яжуче різного типу. Також до складу матеріалу можна вводити різні мінеральні компоненти. Залежно від в’яжучого і добавок має змінюватися назва. Це прописано в ДСТУ.

• Газобетон. В’яжуче – цемент, причому портландцементу не менше 50%. З цього матеріалу виходять найкращі газоблоки.
• Силікатобетон. Суміш цементу і вапна. Вапно кипілка становить не менше 50%, цемент – 15% за масою, рештою можуть бути добавки – шлак або гіпс. Газоблоки силікатні можна відрізнити за білим кольором. На цементному в’яжучому вони сірі.
• Шлакогазобетон. Якщо містить шлак у кількості понад 50% від маси. Другим компонентом в’яжучого може бути цемент, вапно.
• Зологазобетон. Якщо високоосновна зола становить 50% від в’яжучого за масою і більше.

Саме ці назви мають бути присутніми в маркуванні та назві матеріалу. Також ще можуть використовувати як заповнювач не тільки кварцовий пісок, а й золу (відходи ТЕС), відходи, що утворюються під час виготовлення феросплавів, збагачення руди та інших технологічних процесів.

Плюси і мінуси газоблоків

Газоблоки – чудовий будівельний матеріал. Вони легко обробляються. Пиляти їх можна звичайною ручною ножівкою по металу, свердлити без проблем. При використанні блоків достатньої щільності, в них нормально закручується кріплення. Матеріал не горить і горіння не підтримує. Легкий, теплий, міцний, повітропроникний.

Плюси газоблоків:

• Висока міцність при малій вазі. Автоклавний газобетон має достатню міцність для того, щоб з нього можна було побудувати дво-триповерховий особняк. Водночас, вага має невелику. А це означає, що буде менше навантаження на фундамент, що знижує витрати на його облаштування.
• Мала вага блоку з газобетону. Для зведення стін зазвичай застосовують блоки шириною 200 мм, марка за міцністю D500 або D600. Навіть газоблоки такого розміру – чималої ширини – важать від 12 до 16 кілограмів.
• Відмінні теплоізоляційні властивості. За теплотехнічними розрахунками стіна з газоблоків завтовшки 200 мм має такий самий теплоопір, як стіна з цегли завтовшки 60-70 см. При тому, що має вона в рази меншу вагу, витрати на будівництво будинку набагато нижчі. Ще зустрічаються такі назви цього матеріалу як теплоблок, теплогазоблок тощо.
• Висока точність геометрії. Якщо блоки не відрізняються за розмірами, кладку вести легко. Але цей параметр дуже сильно залежить від виробника.
• Вологостійкість і морозостійкість. Автоклавні газоблоки мають хороші показники вологостійкості. Ці показники набагато нижчі ніж у цегли, але їх більш ніж достатньо для будівництва будинку.

При всіх своїх перевагах, газоблок неідеальний. Залишати стіни без оздоблення не варто. Але й оздоблення будинку з газобетону має бути правильним. Матеріал повітропроникний і гігроскопічний. Щоб волога не виявилася замкненою всередині, необхідно правильно підібрати паропроникність оздоблювальних матеріалів.

Недоліки газобетонних блоків

Недоліки газобетону – наслідок його плюсів. Наприклад, легкість обробки. Під час будівництва – це добре. Але також легко в стіні з газобетону можна вирізати бензопилою прохід. Цим користуються деякі зловмисники. Вихід – робити “зламостійке” оздоблення, наприклад, обкласти будинок цеглою. Є й інші мінуси газоблоку:

• Газобетон крихкий, погано тримає згинальні навантаження. Проблема вирішується влаштуванням армувальних поясів. Але важливо, щоб не було просідань фундаменту.
• При кладці газоблоків використовують спеціальний клей, який коштує чимало. Плюс у тому, що за хорошої геометрії блоків, витрата його дуже невелика – шви роблять по 3 мм.
• Якщо будувати з блоків із вмістом вапна, воно швидко роз’їдає арматуру. Проблема вирішується використанням полімерної, а не металевої арматури.
• При використанні газоблоків невеликої щільності, кріплення потрібне спеціальне.

Матеріал непоганий, але треба реально оцінювати плюси і мінуси газоблоків. Будинок постійного проживання з них будувати можна без особливих побоювань. Для будівництва лазні газобетонні блоки не підходять, оскільки занадто гігроскопічні. Краще їх не використовувати і для зведення будиночка на дачі – низька морозостійкість матеріалу призведе до того, що він почне швидко руйнуватися. Хіба що в будинку буде підтримуватися плюсова температура постійно, а стіни будуть добре утеплені.

Характеристики газобетону

Основні характеристики будь-якого будівельного матеріалу – щільність і міцність на стиск. Саме вони і встановлюються ГОСТом 31359-2007, який описує вимоги до ніздрюватих бетонів автоклавного твердіння.

Міцність на стиск газобетонного блоку може бути такою: В0,35; В0,5; В0,75; В1,0; В1,5; В2,0; В2,5; В3,5; В5; В7,5; В10; В12,5; В15; В17,5; В20. Цей показник характеризує навантаження, яке може витримати матеріал без руйнування. Чим вища цифра, тим міцніший матеріал.

Другий важливий параметр – середня щільність. Вони з міцністю на стиск взаємопов’язані. Що вища щільність матеріалу, то більше навантаження він може винести. Так що, по суті, обидві характеристики описують міцність або несучу здатність матеріалів. Просто з різних боків. Для газоблоку середня щільність може бути від D200 до D1200.

Залежно від цих характеристик газобетонні блоки діляться на:

• Конструкційні. Для зведення несучих стін і перегородок. Характеристики В3,5 і вище, D700 і вище.
• Теплоізоляційно-конструкційні. Для несучих і ненавантажених стін і перегородок з одночасним поліпшенням теплотехнічних характеристик. Необхідна несуча здатність стін набирається за рахунок більшої товщини. До цієї категорії належать блоки і плити з міцністю на стиск не нижче В1,5, щільністю не вище D700.
• Теплоізоляційні. Для зниження тепловтрат через стіни. Марка міцності – не вища за D400, щільність не нижча за В0,35. Чим менша щільність, тим кращі теплоізоляційні характеристики.

Ще визначається марка морозостійкості – кількість циклів розморожування/заморожування, яку матеріал витримує без зміни властивостей. Цей параметр позначається латинською літерою F і цифрами, які і вказують кількість циклів. Для автоклавного газобетону визначено такі марки морозостійкості: F15, F25, F35, F50, F75, F100. Мінімальне значення морозостійкості для газобетонних блоків зовнішніх стін – F25, внутрішніх – F15.

Розміри газобетонних блоків за ДСТУ 31360-2007 і 21520-89

Як часто буває, діє відразу кілька нормативних документів, що створює певну плутанину в маркуванні. Крім того, розміри газобетонних блоків також цими нормативами визначаються по-різному. Старіший стандарт прописує точні значення в міліметрах за довжиною, шириною і висотою блоку. У ньому також введено відмінності для кладки на розчині або на клею. На розчині шов виходить більшим, розміри блоків менші. Під укладання на клей товщина шва менша, блоки більші.

Сам розмір блоку кодується римською цифрою. Це, звісно, незручно. Необхідно пам’ятати відповідність або мати при собі таблицю відповідності. Крім того, зрослі вимоги до енергоефективності будинків призвели до того, що ніздрюватий бетон кладуть тільки на клей. Цементний розчин не застосовують, оскільки він є містком холоду в кладці, погіршуючи тим самим загальну характеристику стіни. Приклад маркування за старим стандартом: I-В2,5D500F35-2. Це означає, що блок першого типорозміру (188*300*588 мм), міцністю на стиск B2,5, середньою щільністю D500 і морозостійкістю F35, категорії точності 2.

Найбільш поширені розміри газобетонних блоків:

Новий ДСТУ просто вводить два поняття: газобетонного блоку і плити. Для кожного з них визначаються максимальні розміри. Точні ж габарити не визначають.

Маркування за новим стандартом простіше. Повинні вказуватися розміри блоку в міліметрах. Наприклад, Блок I / 600×300×200 / D500 / В2,5 / F25. Тут категорію (допустима похибка в розмірах позначається римською цифрою I або II) перенесено на початок, змінено порядок слідування характеристик, але їхній перелік залишився колишнім.

Види газоблоків

Будівельні – стінові та перегородкові блоки – з газобетону можуть бути у вигляді паралелепіпеда з рівними гранями або зі сформованою пазогребневою системою на боках. Другий варіант роблять, якщо розміри газобетонних блоків ближче до великих: при ширині від 200 мм. У великих блоках часто роблять додаткові отвори – для зручності перенесення. Це дійсно робить роботу простішою.

Є ще блоки U-подібної форми для спорудження армувальних поясів. У заглиблення, сформовані стінками блоку, укладається арматура, все заливається бетоном.